Відкритий рукопис
ДІМ
Медитації
Як повернутися додому, нікуди не йдучи.
Для тих, хто шукає, не знаючи чого.
Три питання, що залишаються після останньої сторінки:
- Як відрізнити свій справжній голос від голосу его?
- Чи Дім існує - чи це лише туга за ним?
- Чи можна повернутися до того, що ніколи не залишало?
Шість сфер.
Одне Осердя.
Книга I. Джерело
[Що таке Дім?]
Перше коло. Основа
Дім як Єдине. Еманація та порядок буття. Впізнавання того, що завжди передувало досвіду.
Дім не знаходиться «там», за межами зірок; він є тим світлом, завдяки якому зірки взагалі стають видимими.
Книга II. Душа між світами
[Чому душа не вдома?]
Друге коло. Розсіяність
Онтологічне забуття та структурна пам'ять. Бездомність як знак справжнього походження.
Ми шукаємо тому, що знаємо істину занадто добре, але втратили здатність бачити її зблизька.
Книга III. Ерос повернення
[Що веде назад?]
Третє коло. Тяжіння
Тяжіння Краси. Ерос як сила повернення. Очищення, що повертає прозорість.
Буря може пробудити, але тільки тихе тяжіння здатне довести до кінця.
Книга IV. Інший як Дім
[Чи може інша душа бути порогом?]
Четверте коло. Зустріч
Зустріч і межа. Інший як свідок світла. Момент, де Дім вперше впізнає шукача.
Ми шукаємо Джерело лише тому, що воно вже знайшло нас.
Книга V. Поріг
[Де закінчується слово?]
П'яте коло. Тиша
Межа слова та образу. Тиша як повна Присутність. Точка, де воля поступається дару.
Думка та образ привели нас до дверей. Далі - тиша.
Книга VI. Повернення без руху
[Що змінюється, коли нічого не змінилось?]
Осердя. Єднання
Осердя. Зміна якості погляду, що скасовує відстань. Шукач, який сам стає шляхом.
Він був cвітлом, яке дозволило душі зробити перший крок.
З рукопису
ритм · пам'ять · присутність
Поезія
Кімната пам'ятає політ
Солодка зрада
Дві чашки
Дитячі плечі
Надколоті деталі
Листи
Ти не покинув
Камертон
Спільна чернетка
Серенада тіні
Лист від кита
Проза
Fragmentum II
Запчастини Логосу
Вічний травень
Без вихідних
Затерплість
Крізь неї
Що ти пам'ятаєш про неї насправді? Людина навпроти нічого для цього не робила. Вона просто стоїть і говорить, з поглядом кудись убік - можливо, навіть не на тебе. І все...
Поклик
Довго думала, що шукаю відповідь. Згодом побачила, що шукала тих, хто теж питав. Читала їх не заради відповіді. Заради товариства. Одні лишили по собі книги, інші тільки життя, віддане одному...
Небо таке
Дитина малює. Їй дали аркуш і олівці - в укритті, при ліхтарику, або в садку, який тепер під землею. Вона малює дім - квадрат, трикутник даху, сонце в кутку. А...
Любити її начисто
У травні 1915 року вона сиділа в саду позаду собору й дивилася на чужих дітей. Були там матері, кілька старих чоловіків, няньки, немовлята з відерцями й лопатками, і одну няньку...